Садівник і смерть

У новому романі Ґеоргі Ґосподінова є все, за що його віддавна люблять вибагливі читачі: забарвлена світлою тугою лірична оповідь, філігранна робота з темами часу й пам’яті та витончений тихий гумор. Попри зовнішню фрагментарність, текст має дивовижну внутрішню цілісність, що веде читача крізь лабіринти спогадів.

Садівник і смерть — це роман про болісний відхід найближчої людини, про втрату батька та спробу осмислити кінець земного шляху. Але водночас це історія про воскресіння і безсмертя. Автор майстерно розгортає метафору перетворення: помираючи, садівник стає садом, а сад щовесни повертається до життя, доводячи, що любов і пам’ять сильніші за забуття.